Історія замків ящиків

Майже одночасно з приватною власністю виникли замки.

 

Ще за 3000 років до нашої ери в пам’ятнику культури Яншао в Китаї були знайдені дерев’яні замки, встановлені на дерев’яних -будинках. Під час династії Східна Хань технологія китайських залізних трьох-пружинних замків досягла значного рівня. Три-пружинні замки використовувалися понад 1000 років.

На початку XVIII століття англієць Д. Портер винайшов поворотний замок кулачкового-типу. Кількість кодів ключа зросла з понад 20 для трьох-пружинних замків до понад 80. У середині-19-го століття європейські виробники модифікували кулачкові-типи та трипружинні замки на розсувні поворотні замки з до 1600 різними кодами ключів.

 

У 1848 році американець Л. Йель винайшов штифтовий тумблерний замок із використанням циліндричних штирів, який став найпоширенішим замком у світі. Сучасні штифтові замки зазнали подальшого структурного розвитку, з’явившись дво-, три- та чотири-штирькові конструкції, а також плоскі, дво-, багато-, дво-рядні дво-, багато-рядні багато-штифтові тумблерні конструкції та комбіновані штифтові тумблерні конструкції. Це значно покращило безпеку замків, збільшивши кількість конструкцій замків із початкових 2500 до мільйонів завдяки варіаціям у «напрямку» та «поверхні».

 

У 1970-х роках із застосуванням мікроелектронних технологій з’явилися магнітні замки, замки з голосовою-активацією, ультразвукові замки, інфрачервоні замки, електромагнітні замки, замки з електронними картками, замки з відбитками пальців, замки з ірисовою оболонкою та замки з дистанційним керуванням. Ці замки мають рівень безпеки, незрівнянний механічним структурам. Сучасні замки також можуть досягати програмного керування системою відповідно до встановлених логічних відносин у конкретній системі. Сучасні замки можна класифікувати за матеріалами, використанням, наявністю ключів, функціями безпеки та структурою.

 

Особливо корисний у громадських місцях, офісах та вдома.